Круглий стіл «Енергетична безпека України: винаходи та інноваційні розробки. Взаємодія з освітніми установами та обмін досвідом»

30 січня 2026 Українська академія наук провела круглий стіл на тему «Енергетична безпека України: винаходи та інноваційні розробки. Взаємодія з освітніми установами та обмін досвідом».  

В роботі столу прийняли участь науково-дослідні підприємства Української академії наук,  провідні інститути  Національної академії наук в галузі енергетики, зокрема Інституту відновлюваної енергетики і Інституту загальної енергетики НАН України, представники дипломатичних місій іноземних держав, силового блоку, освітніх і бізнесових інституцій. Модераторкою столу виступила Ганна Крисюк — президентка Business Woman Club, радниця президента Української академії наук.

З вітальним словом та презентацією діяльності Академії виступив Олексій Оніпко, президент Української академії наук, доктор технічних наук, заслужений винахідник України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Віталій Бабак, академік НАНУ, директор Інституту загальної енергетики НАН України наголосив на надзвичайно складний стан в енергетиці України та презентував наробки інституту.

Головним завданням Інституту загальної енергетики НАН України є якісне та оперативне вирішення ключових проблем розвитку і функціонування національної енергетики в умовах інтеграції України до світового енергетичного ринку і підвищення енергетичної та економічної безпеки.

Функціонування та майбутній розвиток енергетики країни відбувається за умов неусталених внутрішніх ринкових відносин у галузях паливно-енергетичного комплексу та суміжних секторах економіки країни, а також при посиленні зовнішніх впливів, пов’язаних iз загальносвітовим процесом економічної глобалізації, а також війною з російською федерацією.

Швидкі зміни умов, вимагають відповідного вдосконалення методів управління функціонуванням і розвитком енергетики країни як гаранта стабільного розвитку та конкурентної здатності національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Це суттєво посилює роль наукових досліджень у галузі системного аналізу та прогнозування розвитку енергетики, спрямованих на визначення стратегічних напрямів енергетичного будівництва, оптимізацію структури енергетики та її паливних баз, створення гнучких механізмів державного управління в сфері енергетики, швидкого виявлення, дослідження та впровадження найбільш ефективних енергетичних технологій майбутнього.

Наприклад, за дорученням РНБО України Інститут розробив системну пропозицію щодо впровадження когенераційних газопоршневих установок для стабілізації енергетики в умовах локальних відключень електроенергії та тепла через руйнування об’єктів генерації внаслідок ударів російських агресорів. Завдяки фонду USADI в Україну поставлено сотні КГУ загальною потужністю сотні МВт. Звичайно, проблемою виявилося те, що КГУ різних виробників були не укомплектовані, значна частина без схем, тощо… Проблеми встановлення КГУ поступово вирішуються, але це не знімає питань відновлення генерації енергії внаслідок руйнувань…

В найближчій перспективі пріоритетом розвитку фундаментальних наукових досліджень в загальній енергетиці є подальше удосконалення теоретичних основ і засобів аналізу та оптимізації напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу, підвищення енергетичної ефективності в економіці та соціальній сфері України за умов глобалізації і лібералізації ринків палива та енергії, екологічних обмежень і вимог, фактора значного зростання цін на енергоресурси, збільшення обсягів використання відновлюваних джерел енергії, подальшого зростання енергетичної безпеки країни для сталого розвитку її економіки.

Степан Кудря, член-кореспондент НАНУ, директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України розповів про діяльність Інституту. Інститут відновлюваної енергетики займається вивченням процесів перетворення і накопичення всіх видів відновлюваних джерел енергії і має такі відділи: сонячної енергетики, вітроенергетики, гідроенергетики,геотермальної енергетики, біоенергетики і комплексних енергосистем.

Одним з важливих напрямів сьогодні це створення розподіленої генерації на основі ВДЕ та інтеграція її в об’єднану енергосистему.

Інститут проводить роботи по визначенню технічного потенціалу відновлюваних джерел енергії в громадах і визначення площадок для будівництва сонячних і вітрових станцій.

Така робота проведена для 1405 громад.

Стабільне енергозабезпечення споживачів від ВДЕ залежить від надійних систем накопичення енергії. В інституті ведуться дослідні роботи не тільки по використанню акумуляторних батареї,а також досліджуються установки зберігання енергії (УЗЕ) на основі водню. В 1994 році була реалізована разом з данськими фахівцями перша в світі вітроводнева станція. Було продемонстровано отримання, зберігання і використання водню в двигунах внутрішнього згорання, в промислових котлах і побутових плитах. В Україні також була реалізована вітроводнева станція на вітчизняному обладнані за участь інститутів НАНУ.

Інститут активно допомагає ЗСУ, зокрема розроблено і поставлено військовим автономні передвіжні електроустановоки які складаються з сонячної станції, акумуляторних батареї,інвертора і резервного бензогенератора, а також состеми очистки води.

Інститут має спільну кафедру відновлюваної енергетики в Національному технічному університеті (КПІ) імені Ігоря Сікорського і готовить бакалаврів,магістрів,докторів філософії, докторів технічних наук.

Олександр Півненко, Герой України, командувач Національної гвардії України детально окреслив проблеми які необхідно вирішити науковцями для нашої перемоги.Сучасна безпека неможлива без наукових рішень. Саме технології, інновації та прикладні наукові розробки сьогодні стають важливим елементом підвищення спроможностей сил безпеки і оборони, їхньої автономності, ефективності та стійкості в умовах війни.

Олександр Півненко висловив вдячність Українській академії наук, науковцям, а також Надзвичайним і Повноважним послам Чорногорії та Словенії, за ініціативність, конструктивні пропозиції та бажання докладати зусиль для розвитку нашої держави.

Ми відкриті до співпраці та обміну досвідом у напрямах, що мають важливе значення для оборони. Окрема вдячність усім, хто розробляє та впроваджує інноваційні технології, здатні посилити спроможності Сил оборони.

Зі свого боку Національна гвардія України готова ділитися власними напрацюваннями у військовій сфері, практичним досвідом та пропозиціями, які можуть бути корисними для подальших наукових досліджень і прикладних рішень.

Для Національної гвардії України технологічний розвиток, впровадження інновацій та використання сучасних наукових рішень залишаються серед ключових пріоритетів. Це інструменти, які безпосередньо впливають на результативність виконання завдань та, найголовніше, допомагають зберігати життя наших військовослужбовців.

Олексій Оніпко, академік УАН зробив презентацію розробок вчених Української академії наук в галузі відновлюваної енергетики. Презентовані унікальні вітросонячні електростанції різної потужності які можуть розміщуватись стаціонарно на земній поверхні, на стінах будівлі,на стовпах то що. Особливо цікаві мобільні станції які розміщуються на автомобільному причепі і можуть швидко бути доставлені в будь яке місце при надзвичайних ситуаціях. Станції автоматично  розкриваються і складаються дистанційно через пульт чи смартфон за час не більше 1-2 хвилини без фізичної участі людини. Це важливо для військової сфери. Станції одночасно використовують вітрову і сонячну енергію. Великий інтерес викликали трекерні  станції які розміщуються на стінах будівель, на дахах автомобілів. Деякі з презентованих станцій дивіться на фото.

Усі розробки є унікальними,сертифіковані, захищені українськими і міжнародними патентами.

У межах дипломатичного блоку відбулися виступи представників іноземних держав. Зокрема, Надзвичайна і Повноважна Посол Чорногорії в Україні Борянка Симічевич привітала учасників заходу та наголосила на зацікавленості Чорногорії у розвитку співпраці з Україною в галузі науки, освіти та інновацій.

Також у заході взяли участь заступник Посла Чорногорії в Україні Андрій Джуранович та заступник Посла Республіки Словенія в Україні Тибор Бабич, які окреслили перспективи міжінституційної взаємодії та обміну досвідом.

Ключовим результатом круглого столу стала домовленість про формування спільної ділової місії Української академії наук та Business Woman Club до Словенії та Чорногорії. Її мета — презентація українських наукових винаходів у сфері енергетичної безпеки й зв’язку, налагодження коопераційних проєктів та побудова сталих партнерств між освітніми й бізнесовими інституціями України та країн-партнерів.

Юрій Єхануров, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки, директор Науково-дослідного інституту передових оборонних технологій при Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського , в своєму виступі відзначив пріоритети розвитку фундаментальних наукових досліджень в енергетиці, оптимізації напрямів розвитку паливно-енергетичного комплексу України за умов військового стану.Наголосив  про важливість обєднання  наукової спільноти для нашої Перемоги.

В обговоренні доповідей прийняли участь: 

Сергій Товстік, директор ТОВ «Оніпко Енерджі»;

Олексій Гавриленко, представник ТОВ «ЕМА Енергомаш-Суми»;

Оксана Білозір, народна артистка України;

а також інші представники наукової спільноти, громадськості  та бізнесу.

Під час заходу Олександр Півненко, Герой України, командувач Національної гвардії України вручив почесні відзнаки «За співпрацю» науковцям Української академії наук, які зробили вагомий внесок у розвиток науково-практичної взаємодії та підтримку ініціатив, важливих для зміцнення безпеки й обороноздатності України.

Нагороди отримали:

1. Плавицький Роман Володимирович– директор науково-дослідного підпрємства Української академії наук «Лабораторія спеціальної техніки та технологій»

2. Оніпко Андрій Олексійович – член Ради «Лабораторії спеціальної техніки та технологій», науковий співробітник Державного науково-дослiдного  iнституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки

3. Перегін Павло Юрійович – інженер «Лабораторії спеціальної техніки та технологій»                                                                                                                                                                                                                      

4. Розуменко Володимир Давидович – Заслужений  лікар України, Головний онко-нейрохірург Національної академії медичних наук України, Голова відділення  медико-біологічних наук УАН.

5. Крисюк Ганну Ярославівну – радницю Президента УАН, Президентку Business Woman Club, Голову міжнародного штабу допомоги українцям,  нагороджено іменним наручним годинником.

У межах заходу відбулося вручення дипломів членів Української академії наук Оксані Білозір та Юрію Єханурову.

Захід завершився неформальним нетворкінгом та обговоренням подальших форматів міжнародної співпраці.

Сторінка О. Півненко у фейсбуці

Сторінка О. Білозір у фейсбуці